Укладення договору, який здійснений під впливом помилки
Порядок вирішення спору: судовий
Позивачем може бути: сторона договору, інша особа право якої порушено
Відповідач: сторона або сторони правочину
Укладаючи договір кожна зі сторін повинна розуміти, що після його укладення для кожної зі сторін договору наступають певні наслідки.
Законодавством України передбачено, що в разі якщо сторона помилилася і уклала не той договір (угода), який хотіла, то такий договір може в судовому порядку може бути визнаний недійсним.
Договір укладено в результаті помилки відносяться до категорії угод, в яких внутрішня воля збігається з волевиявленням і дійсно спрямована на досягнення мети угоди, але формування такої волі відбулося під впливом обставин, спотворили справжню волю особи. Помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин, вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого можна було б вважати, що угода не була б здійснена. Для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, розуміється оману щодо, зокрема, природи правочину, прав та обов'язків сторін.
Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).
Обставини, за якими помилилася сторона угоди, повинні існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала і має істотне значення. Помилка в результаті власної недбалості, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання угоди недійсною.
Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних та допустимих доказів наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин угоди, що вплинуло на її волевиявлення, і ця помилка дійсно була і має істотне значення.
Наявність або відсутність помилки, тобто неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин угоди, що вплинуло на волевиявлення особи при укладанні договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин конкретної справи.
Один із прикладів доведення коли особа помилково уклала договір дарування замість договору довічного утримання (який хотіла дійсно укласти):
Наявність або відсутність помилки - неправильне сприйняття позивачем фактичних обставин угоди, що вплинуло на його волевиявлення при укладенні договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз'яснення нотаріусом суті договору, але і по такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров'я та необхідність у зв'язку з цим в догляді і сторонньої допомоги; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному і продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування. Такий приклад наведено в постанові Верховного суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 року по справі № 148/2386/16, подібний цьому висновку Верховний Суд зазначив 30.10.2019 року по справі № 368/357/17.
Звернувшись до АО «Новаковская і парнтера» можете замовити послугу: захист інтересів сторони в спорі про визнання договору недійсним. Готові кожній стороні спору.
